— основна, поряд з простором, форма існування матерії; величина, що характеризує послідовність подій (явищ), які змінюють одна одну, їх послідовність і відносну тривалість. Згідно із спеціальною теорією відносності проміжок Ч. між двома подіями і відстань між точками (місцями подій) — величини відносні, що мають різне значення в різних системах відліку (див. Власний час, Власна довжина). Це говорить про те, що просторово-часові величини пов’язані тільки з матеріальними об’єктами і не існують незалежно від них. Ч. і простір взаємозв’язані і утворюють чотиривимірний простір (простір—час) з інтервалом, інваріантним відносно Лоренца перетворень. Проміжки Ч. вимірюються за допомогою годинника, хронометрів і інших засобів вимірювання, дія яких заснована на використанні певних періодичних процесів (коливання маятники, квантові генератори та ін.).