— сталі фізичні величини, що є кількісно-якісними характеристиками основних компонентів структурної організації природи, що відображають їх системоутворення, взаємозв’язок і взаємодію. Ф. к., що входять в математичні вирази фундаментальних фізичних законів або характеризують елементарні частинки і процеси мікросвіту, називаються фундаментальними (напр., Гравітаційна константа, Планка константа, швидкість світла у вакуумі). Ф. к. визначають експериментально з максимальною точністю для кількісного дослідження фізичних явищ і перевірки фізичних теорій.