— сукупність дифракційних явищ, при розгляді яких не можна нехтувати кривизною хвильової поверхні падаючої і дифрагованої (або тільки дифрагованої) хвиль. Ф. д. спостерігається в тих випадках, коли джерело світла і екран (або тільки екран) знаходяться на скінченних відстанях від перешкоди, що викликає дифракцію. При Ф. д. на екрані виходить «дифракційне зображення» перешкоди. Досліджена в $1815$ франц. ученим О. Ж. Френелем $(1788 - 1827)$ (див. також Дифракція світла).