— хвилі, що описують стан мікрочастинок (електронів, атомів, молекул та ін.); відображають квантову природу мікрочастинок, корпускулярно-хвильовий дуалізм їх властивостей. Кожній мікрочастинці з імпульсом $\vec{p}$ і енергією $E$ відповідає Х. де Б. з частотою $\nu=\dfrac{E}{h}$ і довжиною хвилі $\lambda=\dfrac{h}{p}$, де $h$ — Планка константа. Розвиток уявлень про Х. Де Б. привів до поняття хвильової функції і створення квантової механіки. Гіпотеза про Х. де Б. висловлена в 1923 франц. вченим Луї Де Бройлем і отримала підтвердження в дослідах по дифракції електронів та інших мікрочастинок.