Ферміони
— елементарні частинки або квазічастинки з напівцілим спіном, що підпорядковуються Фермі-Дірака статистиці. До Ф. відносяться електрони, протони, нейтрони та ін. (пор. Бозони).
— елементарні частинки або квазічастинки з напівцілим спіном, що підпорядковуються Фермі-Дірака статистиці. До Ф. відносяться електрони, протони, нейтрони та ін. (пор. Бозони).
— отриманий штучно радіоактивний хімічний елемент, атомний номер $100$, масове число найбільш стійкого ізотопу $257$. Названий на честь італ. фізика Е. Фермі.
— квантова статистика, що описує поведінку системи тотожних мікрочастинок, які володіють напівцілим спіном. Основною особливістю Ф.-Д с. є те, що в кожному квантовому стані, який описується антисиметричною відносно перестановок координат частинок хвильовою функцією, може знаходитися не більше двох частинок — ферміонів (див. Паулі принцип). Запропонована в $1926$ італ. фізиком Е. Фермі $(1901 - 1954)$ і англ. фізиком П. Діраком (р. $1902$) (пор. Бозе-Ейнштейна статистика).
— закон квантової статистики, що виражає розподіл частинок за енергетичними станами в системі ферміонів. Згідно Ф.-Д. р., при статистичній рівновазі і відсутності взаємодії, середнє число частинок в і-ому стані з енергією $\boldsymbol{\varepsilon}_{i}$ рівне $$ \left\langle n_{i}\right\rangle=\cfrac{1} {e^{\cfrac{\varepsilon_{i}-\mu}{ kT}}} $$ де $k$ — Больцмана константа, $T$ — абсолютна температура, $\mu$ — хімічний потенціал системи.
— рівень максимальної енергії, зайнятий електронами при абсолютному нулі температури.
— речовини, яким властивий феримагнетизм. Типові представники Ф. — ферити. За своїми властивостями близькі до феромагнетиків.
— сукупність властивостей і явищ в магнітних речовинах і матеріалах (феромагнетиках), що мають подібно до феромагнетиків мимовільну намагніченість, проте іншого походження. Ф. зумовлений наявністю від’ємної обмінної взаємодії електронів, що приводить до стійкої антипаралельної орієнтації магнітних моментів спінів за відсутності магнітної компенсації останніх, що спричиняє виникнення мимовільної намагніченості. Ф. інколи визначають як антиферомагнетизм, який не компенсується.
— феромагнетики, які володіють напівпровідниковими властивостями. Зазвичай Ф. — залізовуглецеві сплави з додаванням кремнію, марганцю, фосфору і інших елементів.
— десяткова дольна приставка, що означає $10^{-15}$ частку початкової одиниці фізичної величини. Напр., 1 фм (фемтометр) $=10^{-15}$ м.
— прилад з безпосереднім відліком для вимірювання електричної ємності.