Фарадея явище

— обертання площини поляризації лінійно-поляризованої електромагнітної хвилі при її поширенні в речовині вздовж силових ліній магнітного поля. Кут повороту $\varphi$ площини поляризації рівний $\varphi=V l H$, де $H$ — значення напруженості магнітного поля, $l$ — довжина шляху, який проходить електромагнітна хвиля в полі, $V$ — константа Верде, яка залежить від природи речовини, довжини хвилі і температури. Відкрито в $1846$ М. Фарадеєм.

Фарадея константа, Фарадея число (F)

— фізична константа, чисельно рівна електричному заряду, проходження якого через електроліт призводить до виділення на кожному з електродів $1$ моля одновалентної речовини. У вуглецевій шкалі $F=96484,56 \ (27)$ Кл/моль. Ф. к. пов’язана з Авогадро константою і елементарним електричним зарядом $e$ співвідношенням $F=N_{A} \cdot e$.

Фарад (Ф)

— одиниця електричної ємності в СІ. $1 Ф$ дорівнює електричній ємності конденсатора, між обкладинками якого при заряді $1 Кл$ виникає електрична напруга $1 В$. Названа на честь англ. фізика М. Фарадея $(1791 - 1867)$.

Фазовий простір

— багатовимірний простір всіх узагальнених координат і узагальнених імпульсів системи. Стан системи в деякий момент часу задається відповідною точкою у Ф. п., яка називається фазовою точкою, а зміна стану описується фазовою траєкторією. Підпростір узагальнених координат називається конфігураційним простором. Ф. п. дозволяє сформулювати закони зміни стану системи на геометричній мові.

Фазовий перехід, фазове перетворення

— перехід речовини з однієї фази в іншу. Ф. п. першого роду супроводжується стрибкоподібною зміною густини і внутрішньої енергії системи і відбувається з поглинанням або виділенням деякої кількості теплоти (теплота Ф. п.) (напр., кипіння, плавлення, перехід з однієї кристалічної модифікації в іншу). Ф. п. другого роду відбувається без зміни густини і внутрішньої енергії системи (теплота Ф. п.

Фазова рівновага

— рівновага термодинамічної системи, що складається з двох або більшого числа фаз. У замкнутій системі при Ф. р. у всіх фазах системи мають бути однакові значення тиску, температури і хімічного потенціалу кожного з компонентів системи.