Атомні спектри

— спектри поглинання і випромінювання, що виникають при квантових переходах між електронними рівнями енергії вільних або слабо взаємодіючих між собою атомів. А. c. — лінійчасті, тобто складаються з окремих спектральних ліній, кожна з яких відповідає переходу між двома цілком визначиними рівнями енергії атома $E_{i}$ і $E_{k}$ і характеризується частотою $\nu$ світла, що поглинається або випромінюється: $$\nu=\frac{E_{i}-E_{k}}{h}$$ де $h$— Планка константа (див. Бора постулати).

Атомний номер

— порядковий номер хімічного елемента в періодичній системі елементів Менделєєва, рівний числу протонів в атомному ядрі (див. також Зарядове число).

Атомне ядро

— центральна частина атома, в якій зосереджена майже вся його маса.; складається з нуклонів — нейтронів і протонів, зв’язаних ядерними силами. Розміри А. я. порядку $\left(10^{-15}-10^{-14}\right) \ м $, максимальна енергія зв’язку на один нуклон $8,8 \  МеВ$.

Атомна фізика

  1. Фізика мікроскопічних явищ, яким властива переривчастість речовини і електромагнітного випромінювання (див. Атом, Атомне ядро, Молекула, Фотон, Елементарні частинки) і які підлягають квантовим законам (див. Квантова механіка, Квантова електродинаміка, Квантова теорія поля).
  2. Розділ фізики, в якому вивчаються будова і властивості атома.