— незалежні один від одного параметри $q_{1}, q_{2}, \ldots, q_{3}$, кількість яких дорівнює кількості ступенів вільності, і які однозначно визначають конфігурацію механічної системи, тобто положення всіх її точок по відношенню до системи відліку.

— фізичні величини $p_{i}$, які характеризують рух механічної системи і пов’язані з її кінетичною енергією $T$ співвідношеннями $$ p_{i}=\frac{\partial T}{\partial \dot{q}_{i}} , \ де \   \dot{q}_{i}=\frac{d q_{i}}{d t} $$ — узагальнені швидкості, які відповідають узагальненим координатам $q_{i}$, $i=1,2, \ldots, s$, $s$ — число ступенів вільності, $t$ — час.

— тонка перехідна область, що рухається в речовині (газі, рідині або твердому тілі), характеризується стрибкоподібним збільшенням тиску, зміною густини, температури. У. х. виникає при вибухах, потужних електричних розрядах і рухається у напрямку не здавленої речовини зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в цьому середовищі.

— сукупність явищ, пов’язаних зі значними змінами швидкостей твердих тіл протягом малого проміжку часу, що відбуваються при їх зіткненнях. Інколи У. називають і деякі види взаємодії твердих тіл з рідиною чи газом (напр., У. тіла до поверхні рідини, дія ударної хвилі на тіло тощо).

— взаємне тяжіння, яке існує між двома будь-якими тілами і визначається їх масами. Для двох матеріальних точок з масами $m_{1}$ і $m_{2}$, які знаходяться на відстані $r$одна від одної, для сили тяжіння $F$ справедливий закон всесвітнього тяжіння: $$ F=G \frac{m_{1} m_{2}}{r^{2}} $$ де $G$ — гравітаційна константа. Цей закон визначає орбіти руху планет (див. Кеплера закони), фігури рівноваги небесних тіл, приливні явища тощо. Сучасною теорією Т. є загальна теорія відносності.

— квантовомеханічне явище, яке полягає в проходженні мікрочастинок крізь потенціальний бар’єр. Т. е. зумовлений хвильовими властивостями частинок, він лежить в основі альфа-розпаду, автоелектронної емісії, впливає на проходження термоядерних реакцій.

— хімічний елемент, атомний номер $69$, атомна маса $168,9342$. Сріблясто-білий метал, густина $9330\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, t_пл$= 1545\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.

— радіоактивний ізотоп водню з масовим числом $3\ (^{3}\!{H})$. Використовується в термоядерних реакціях.

— виникнення електричних зарядів при терті двох тіл одне до одного (між собою).

— мінімальна швидкість необхідна для того, щоб космічний літаючий апарат, запущений із Землі, подолав притягання Сонця і покинув Сонячну систему. Біля поверхні Землі Т. к. ш. $\boldsymbol{v_{3}}=16,67$ км/с. (пор. Перша космічна швидкість, Друга космічна швидкість).