— структурні дефекти в кристалічній решітці напівпровідників, що зумовлюють домішкову діркову провідність (пор. Донори).

1. Область фізики, що вивчає процеси виникнення, поширення і реєстрації звукових хвиль,
2. Звукова (акустична) характеристика приміщень.

— пристрій для накопичення енергії з метою її подальшого використання.

— радіоактивний хімічний елемент, атомний номер $89$, масове число найстійкішого ізотопу $227$. Сріблясто-білий метал, $t_{пл} = 1050 \ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$. Зустрічається в природних рудах урану і торія. Застосовується для приготування нейтронних джерел.

— відношення загального числа розпадів радіоактивних ядер нукліда в джерелі до часу розпаду. Одиниця А. д. у СІ — беккерель.

— середнє за період $T$ значення миттєвої потужності змінного струму; $$P=\frac{1}{T} \int_{0}^{T} p d t=\frac{1}{T} \int_{0}^{T} u i d t$$ де $p, u, i$ — миттєві значення потужності, напруги і сили струму. А. п. характеризує середню швидкість перетворення електромагнітної енергії в інші форми енергії (внутрішню, механічну, світлову та ін.). При синусоїдальному змінному струмі А. п.

— хімічний елемент, атомний номер 7, атомна маса 14,0067. Двоатомний газ без кольору і запаху, густина газоподібного А. $1,25 \ \mathrm{кг}/ \mathrm{м}^{3}$ і рідкого $808 \ \mathrm{кг}/ \mathrm{м}^{3}$; $t_{пл} = - 210\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$, $t_{кип}=-196\ \ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$. А. — основний компонент повітря ($78 \%$ за об’ємом), входить до складу речовини живих клітин; застосовується в холодильній техніці і хімічній промисловості.