— виділення або поглинання (в залежності від напрямку струму) теплоти, окрім джоулевої (див. Джоуля — Ленца закон), в провіднику зі струмом, в якому існує перепад температур. Теплота Томсона $$\mathcal{Q}=S \  I \ t \ \Delta T$$ де $ I$ — сила струму, $t$ — час, $\Delta T$ — перепад температур, $S$ — коефіцієнт Томсона, який залежить від матеріалу провідника. Відкрите в $1856$ англ. фізиком У. Томсоном.

— формула, що виражає залежність періоду $T$ незгасаючих власних коливань у коливальному контурі від його параметрів — індуктивності $L$ і ємності $C$: $$T=2 \pi \sqrt{L C}$$ Названа на честь англ. фізика У. Томсона $(1824 - 1907)$.

— замкнутий магнітний вловлювач, який має форму тора і призначений для створення і утримання високотемпературної плазми.

— хімічний елемент, атомний номер $22$, атомна маса $47,90$. Метал стального кольору, густина $4500\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, $t_{пл} = 1655\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.

— див. Світловий тиск.

— середній за часом надлишковий тиск, який відчуває перешкода, поміщена в поле звукової хвилі. Визначається імпульсом, що передається хвилею за одиницю часу одиниці площі поверхні перешкоди. У випадку адіабатичного процесу і повністю відбиваючої перешкоди Т.з. р виражається формулою Релея: $$p=(1+\gamma)\langle\varepsilon\rangle$$ де $p$ — відношення теплоємностей середовища при ізобарному і ізохорному процесах; $\langle\varepsilon\rangle$ — середня за часом об’ємна густина кінетичної енергії звукової хвилі. Т.з.

— скалярна величина $p$, рівна границі відношення чисельного значення $\Delta F$ — нормальної сили, що діє на ділянку поверхні тіла площею $\Delta S$, до величини $\Delta S$ при прямуванні площі цієї поверхні до нуля: $$
p=\lim _{\Delta S \rightarrow 0} \frac{\Delta F}{\Delta S}=\frac{d F}{d S}
$$ Одиниця Т. у СІ — паскаль.

— узгодженість коливних або хвильових процесів, яка полягає в тому, що різниця фаз двох коливань залишається незмінною зі зміною часу в даній точці простору. Т.к. пов’язана з кінцевим (відмінним від нуля) інтервалом довжин хвиль, що випромінюються джерелом світла, і характеризується часом когерентності і довжиною когерентності (пор. Просторова когерентність).

— отриманий штучно радіоактивний хімічний елемент, атомний номер $43$, атомна маса $98,9062$. Метал сріблясто-коричневого кольору, густина $11500\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, $t_{пл} = 2140\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.

— одиниця магнітної індукції в СІ. Т. — магнітна індукція, при якій магнітний потік через поперечний переріз площею $1\ \mathrm{м}^{2}$ рівний $1\ Вб$. Названа на честь електротехніка і винахідника М. Тесли $(1856 - 1943)$.