— основне рівняння квантової механіки, що описує динамічну поведінку квантової системи в часі і просторі. Ш. р. має вигляд: $$\operatorname{th} \frac{\partial \psi}{\partial t} \hat{H} \psi$$ де $\hat{H}$ — оператор Гамільтона (див. Гамільтоніан), $\psi$ — хвильова функція, $h=\dfrac{h}{2 \pi}$, $h$ — Планка константа. Ш. р.

— величина інтервалу частот $\Delta \nu$, що характеризує міру монохроматичності випромінювання атомів, молекул і інших квантових систем. Природна Ш. с. л. пов’язана з скінченною тривалістю окремого акту випромінювання атома $\left(\tau \sim 10^{-8} \mathrm{c}\right)$ і рівна $\Delta \nu_{\mathrm{e c m}} \sim 10^{8} c^{-1}$ Вплив електричних і магнітних полів, а також тепловий рух атомів і молекул з різними швидкостями відносно вимірювального пристрою (див. Доплера ефект) приводять до розширення спектральних ліній (див. також Монохроматичне випромінювання).

— міра невизначеності енергії даного квантового стану, пов’язана з невизначеності співвідношенням для енергії і часу: $$\Delta E>\frac{h}{\tau}$$ де $h=\dfrac{h}{2 \pi}$, $h$ — Планка константа, $\tau$ — час життя квантової системи (електрона, атомного ядра, атома та ін.) на цьому рівні.

— одна з основних характеристик руху матеріальної точки. Ш. — вектор, рівний границі відношення $\vec{\Delta r}$ приросту радіус-вектора $\vec{r}(x, y, z)$ матеріальної точки до інтервалу часу $\Delta t$, протягом якого цей приріст відбувся, при необмеженому зменшенні $\Delta t$: $$ \vec{v}=\lim _{\Delta t \rightarrow 0} \frac{\vec{\Delta r}}{\Delta t}=\frac{\vec{d r}}{d t} $$ тобто Ш. — перша похідна від радіус-вектора за часом.

— один з основних газових законів, згідно з яким тиск даної маси ідеального газу при сталому об’ємі змінюється лінійно із зміною температури: $$p_{t}=p_{0}(1+\beta t)$$ де $p_{t}$ і $p_{0}$ — тиск газу при температурі $t$ і $0\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$ відповідно, $\beta=1 / 273,15 \mathrm{k}^{-1}$ — температурний коефіцієнт тиску, встановлений у 1787 франц. ученим Ж. Шарлем (1746–1823).

— відношення зміни сигналу на виході вимірювального приладу до викликаної ним зміни вимірюваної фізичної величини

— див. Вавілова-Черенкова випромінювання.

— величина, рівна відношенню числа обертів тіла, що обертається, до часу обертання. Одиниця Ч. о. у СІ — секунда в мінус першій степені $\left(c^{-1}\right)$; позасистемні одиниці Ч. о.— оберти за хвилину (об/хв) і оберти за секунду (об/с).