— фізична величина $\nu$, рівна числу повних циклів коливань, що здійснюються за одиницю часу; одна з характеристик періодичного коливального процесу. З періодом коливань $T$ пов’язана співвідношенням $$\nu =\dfrac{ 1}{ T}$$ Одиниця Ч. к. періодичних процесів в СІ — герц (Гц).

— одиниця, в ціле число раз менша системної або позасистемної одиниці будь-якої фізичної величини. Для утворення найменувань десяткових Ч. о. використовуються приставки $деци\ldots\left(10^{-1}\right)$, $санти\ldots\left(10^{-2}\right)$, $мілі\ldots\left(10^{-3}\right)$, $мікро\ldots\left(10^{-6}\right)$, $нано\ldots\left(10^{-9}\right)$, $піко\ldots\left(10^{-12}\right)$, $фемто\ldots\left(10^{-15}\right)$, $атто\ldots\left(10^{-18}\right)$. Напр., мікрофарад $(мкФ)$, нанокулон $(нКл)$, фемтометр $(фм)$ (пор. Кратна одиниця).

— проміжок часу, протягом якого відхилення будь-якого параметра стану системи від його рівноважного значення зменшується в $e$ разів ($e$ — основа натуральних логарифмів).

— найбільший часовий інтервал, протягом якого основні характеристики хвилі (амплітуда, частота, фаза, поляризація) зберігаються постійними або змінюються за певним законом; тривалість цугу хвиль. Для білого світла Ч.к. дорівнює $\sim 10^{-13} \mathrm{c}$, для лазерного випромінювання $\sim 10^{-5} \mathrm{c}$ (див. також Довжина когерентності, Когерентність).

1. Середня тривалість існування нестабільних атомних ядер або елементарних частинок; величина, зворотна константі розпаду.
2. Середня тривалість перебування квантових систем (атомів, молекул та ін.) в стані з сталою енергією; величина, зворотна імовірності переходу.

Як в 1), так і в 2) випадку, Ч.ж. дорівнює проміжку часу, протягом якого число квантових систем (атомів, молекул, атомних ядер або елементарних частинок), що перебувають в даному стані, зменшується в $e$ разів ($e$ — основа натуральних логарифмів).

— основна, поряд з простором, форма існування матерії; величина, що характеризує послідовність подій (явищ), які змінюють одна одну, їх послідовність і відносну тривалість. Згідно із спеціальною теорією відносності проміжок Ч. між двома подіями і відстань між точками (місцями подій) — величини відносні, що мають різне значення в різних системах відліку (див. Власний час, Власна довжина). Це говорить про те, що просторово-часові величини пов’язані тільки з матеріальними об’єктами і не існують незалежно від них. Ч.

— частина коливального процесу між двома моментами, розділеними часом когерентності.

— інтеграл виду $$ \oint_{L}(\vec{a}, \vec{d r})=\oint_{L}\left(a_{x} d x+a_{y} d y+a_{z} d z\right) $$ взятий по замкнутому контуру деякої кривої $L$. Згідно з формулою Стокса, Ц. в. $\vec{a}$ дорівнює потоку вектора rot $\vec{a}$ (див.

— хімічний елемент, атомний номер $40$, атомна маса $91,22$. Сріблясто-білий метал, густина $6450\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, t_пл $= 1852\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.

— хімічний елемент, атомний номер $30$, атомна маса $65,38$. Метал синювато-білого кольору, густина $7130\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, t_пл $= 419,5\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.