Холла ефект

— виникнення поперечного електричного поля $\vec{E}$ в провіднику або напівпровіднику з густиною струму $\vec{j}$ при поміщенні його в магнітне поле з індукцією $\vec{B}$. Для ізотропного провідника $\vec{E}=R[\vec{B} \vec{j}]$, де $R$ — константа Холла, яка залежить від природи провідника. Відкритий в 1880 амер. ученим Е. Г. Холом (1855–1938).

Хлор (Сl)

— хімічний елемент, атомний номер $17$, атомна маса $35,453$. Жовто-зелений газ з різким запахом, густина $3,214\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, tкип$= - 33,6\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$, tпл$= - 100,98\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.

Хімічний потенціал

— функція стану, яка використовується для опису термодинамічної системи із змінним числом частинок. Для $i$-ї компоненти гомогенної системи молярний X. п. рівний $$ \mu_{i}=\left(\frac{\partial \Phi}{\partial n_{i}}\right)_{p, T . n_{k}} $$ де $\Phi$ — термодинамічний потенціал Гіббса, $P$ — тиск, $T$ — абсолютна температура, $n_{i}$ — число молів $i$-ї компоненти, $n_{k}$ — число молів всіх інших компонентів системи. Молярний X. п. вимірюється в джоулях на моль (Дж/моль).

Хімічний зв’язок

— взаємодія атомів, яка супроводжується перебудовою їх електронних оболонок і приводить до утворення багатоатомної структури (молекули, кристала) з усуспільненою електронною оболонкою. X. з. має квантовомеханічну природу і в двох граничних випадках виявляється як ковалентний зв’язок і іонний зв’язок.

Хімічний елемент

— вид атомів, що володіють однаковим зарядом ядра і, отже, однаковим числом електронів в атомних оболонках. Основними характеристиками X. е. є атомний номер і атомна маса, взаємозв’язок X. е. відображає періодична система елементів Менделєєва.

Хвильове число

  1. Величина, пов’язана з довжиною хвилі співвідношенням $k=\dfrac{2 \pi}{\lambda}$.
  2. У спектроскопії  — величина, зворотна довжині хвилі, тобто $\nu=\dfrac{1}{ \lambda}=\dfrac{k }{2 \pi}$.

Хвильове рівняння

— диференціальне рівняння з частковими похідними, що описує процес розповсюдження хвиль (збурень) в деякому середовищі. У випадку малих коливань й однорідного середовища. Х. р. для плоскої хвилі має вигляд $$ \frac{\partial^{2} u}{d x^{2}}+\frac{\partial^{2} u}{d y^{2}}+\frac{\partial^{2} u}{d z^{2}}=\frac{1}{v^{2}} \frac{\partial^{2} u}{d t^{2}} $$ де $u=u(x, y, z, t)$ — відхилення даної фізичної величини від положення рівноваги в точці з координатами $x, y, z$, $v$ — швидкість поширення хвилі в даному середовищі; $t$ — час.

Хвильова функція

— функція координат і часу $\psi(x, y, z, t)$, що описує стан мікрочастинок (електрона, протона та ін.) або системи мікрочастинок (атома, молекули, атомного ядра, кристала) з врахуванням їх хвильових властивостей (див. Хвилі де Бройля). Х. ф. є розв’язком Шредінгера рівняння, підлягає умові нормування і може бути як дійсною, так і комплексною. Квадрат модуля Х. ф.