1. Зовнішній Ф.— випускання електронів речовиною під дією електромагнітного випромінювання. Спостерігається в газах, рідинах і твердих тілах. Зовнішній Ф. описується законом Ейнштейна $$ h \nu=A+\dfrac{m v_{\max }^{2}}{2} $$ де $h \nu$ — енергія фотона, $A$ — робота виходу та $\dfrac{m v_{\max }^{2}}{2}$ — максимальна кінетична енергія електрона, $h$ — Планка константа. Величина $\nu_{0}=\dfrac{A}{h}$ називається червоною границею Ф.

— фотоелектричний прилад, в якому при опромінюванні поверхні металевого або напівпровідникового електрода (фотокатода) виникає фотоефект.

— оптико-механічний пристрій для отримання одиночних фотозображень предметів.

— вид люмінесценції, що продовжується тривалий час після припинення її збудження.

— хімічний елемент, атомний номер $15$, атомна маса $30,97376$. Існує у вигляді трьох алотропічних модифікацій:

1. Білий Ф. — кристали білого або жовтого кольору, густина $1830\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, t_пл $= 44\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$.
2. Червоний Ф.— аморфний порошок, густина $2300\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$, t_пл $= 590\ ^{\circ} \! {\mathrm{C}}$. 
3. Чорний Ф. за виглядом схожий на графіт, густина $2700\ \mathrm{кг} / \mathrm{м}^{3}$.

— квант поля коливань кристалічної решітки. Ф. — квазічастинка з енергією $\varepsilon=h \nu$ і імпульсом $\vec{p}=h \vec{k}$, де $\nu$ — частота, $\vec{k}$ — хвильовий вектор пружних хвиль, що поширюються в кристалі, $h=\dfrac{h}{2 \pi}$, $h$ — Планка константа. Поняття Ф. введено за аналогією з квантом електромагнітного поля — фотоном.

— вид фото-люмінесценції, дуже швидко згасає після закінчення дії збудника (час згасання $10^{-9}$c).

— безладні відхилення фізичних величин від їх середніх значень. Ф. обумовлені дискретною (атомною) структурою речовини, квантовим характером випромінювання і тепловим рухом частинок. Мірою Ф. є дисперсія.

— зв’язаний, тобто обмежений в просторі, рух мікрочастинки. Ф. р. є рух частинки в потенціальній ямі (напр., електрон в атомі, нуклон в ядрі атома та ін.). При Ф. р. частинка має дискретний спектр енергії (пор. Інфінітний рух).